Є рецепти, які не губляться з роками. Вони переходять із записників у кухні, з кухні на святковий стіл, і щоразу радують однаково. Цей торт саме такий: простий, доступний і дуже домашній. Без складних технік, але з тим самим смаком, який запам’ятовується.
Інгрідієнти
Для тіста:
- Яйця — 4 шт
- Цукор — 250 г
- Мед — 2 ст. л.
- Вершкове масло — 100 г (розтоплене, не гаряче)
- Ванільний цукор або ванілін
- Сода — 1 ч. л. (погашена оцтом) або розпушувач
- Борошно — приблизно 400 г
- Волоські горіхи — 100 г
Для крему:
- Вершки 33% — 400 г
- Варене згущене молоко — за смаком (приблизно 1 банка)
- Ванільний цукор
Для декору:
- Жменя горіхів
- Крихта з коржа
Як приготувати
Починаю з тіста. У миску розбиваю яйця, додаю дрібку солі і цукор. Збиваю буквально кілька хвилин, поки маса стане світлішою. Додаю мед, розтоплене масло і ваніль. Все добре перемішую. Соду гашу оцтом і одразу вводжу в тісто. Потім додаю горіхи — я люблю, коли вони відчуваються, тому ріжу їх крупно. Борошно підсипаю частинами. Тісто виходить не густе, але й не рідке — щось середнє, як густа сметана.

Ділю тісто на 4 частини. Три коржі однакові, четвертий трохи менший — він піде на крихту. Форму застеляю пергаментом і викладаю тісто, розрівнюю ложкою або змоченою рукою. Випікаю при 180 градусах приблизно 15 хвилин. Головне — не пересушити. Коржі мають залишитися м’якими. Даю їм трохи охолонути і перекладаю на решітку. Маленький корж тримаю в духовці трохи довше, щоб він став сухішим — його потім легко подрібнити.

Для крему добре збиваю холодні вершки до стійких піків. Додаю варену згущенку і акуратно перемішую до однорідності. Збираю торт просто: корж, крем, трохи горіхів — і так всі шари. Зверху і з боків теж змащую кремом. Залишаю торт на столі на кілька годин, щоб він просочився. Після цього обсипаю боки крихтою, верх можна прикрасити горіхами або теж крихтою — як більше подобається.

Даю торту постояти ще в холодильнику, а потім ріжу. Він виходить м’який, ніжний, з приємною горіховою ноткою і дуже домашнім смаком. Це якраз той випадок, коли нічого зайвого, а результат — справді святковий.

