Цей пісний суп — саме той випадок, коли після першої ложки вже зовсім не думаєш про м’ясо. Він виходить густим, дуже ароматним, ситним і зігріваючим. Мені особливо подобається поєднання червоної сочевиці, гарбуза і нуту — текстура виходить ніжною, оксамитовою, але водночас цікавою. А спеції тут роблять всю магію: суп має глибокий смак, ніби готувався значно довше, ніж насправді.
Інгредієнти
- Гарбуз — 500 г
- Червона сочевиця — 1 склянка
- Нут варений або консервований — 1 банка
- Цибуля — 1 шт.
- Часник — 2–3 зубчики
- Томатна паста — 70 г
- Коріандр у зернах — 1 ч. л.
- Духмяний перець — 1/2 ч. л.
- Зіра — 1/2 ч. л.
- Паприка солодка — 1 ч. л.
- Паприка копчена — 1/2 ч. л.
- Соєвий соус — 1 ст. л.
- Сіль — за смаком
- Чорний перець — за смаком
- Вода — приблизно 5 склянок
- Кінза або петрушка — для подачі
- Олія — для приготування
Як приготувати
Спочатку прогріваю на сухій сковороді зерна коріандру, духмяний перець і зіру буквально кілька хвилин, щоб вони розкрили аромат. Потім подрібнюю їх у ступці або кавомолці й змішую з паприкою. Саме цей крок дуже сильно впливає на смак супу, тому я його не пропускаю. Паралельно нарізаю гарбуз шматочками, злегка поливаю олією, підсолюю і відправляю в духовку запікатися до м’якості та легкої рум’яності.
У каструлі на невеликій кількості олії обсмажую нарізану цибулю до м’якості й легкого золотистого кольору. Додаю томатну пасту і добре прогріваю її разом із цибулею, щоб прибрати зайву кислотність і зробити смак більш глибоким. Потім всипаю підготовлені спеції, одразу додаю промиту червону сочевицю і вливаю гарячу воду. Туди ж додаю ложку соєвого соусу і трохи солі.
Варю суп приблизно 15 хвилин, поки сочевиця не стане м’якою і не почне створювати ту саму густу, ніжну основу. Після цього додаю запечений гарбуз і варений нут. Якщо хочеться ще більш кремової текстури, можна трохи пройтися блендером, але я люблю залишати суп саме таким — густим, але з відчутними шматочками. За потреби підливаю ще трохи гарячої води, щоб довести до бажаної консистенції.
Наприкінці додаю дрібно нарізаний часник, трохи зелені і свіжомелений чорний перець. Даю супу постояти кілька хвилин, щоб смаки остаточно з’єдналися. Подаю гарячим, за бажанням можна додати ще трохи зелені, гострий соус або ложку густого йогурту, якщо не потрібен пісний варіант. Виходить дуже насичено, ароматно і справді так смачно, що про м’ясо навіть не згадується.
